ЕЕГ-тест, або електроенцефалографія, - це неінвазивне та безболісне дослідження. Воно полягає у дослідженні біоелектричної активності головного мозку. Нейрони в нашому мозку постійно працюють, посилаючи електричні імпульси між собою, в результаті чого електричний струм проходить через мозок в різних напрямках. Під час тесту електроенцефалограф вимірює напругу між електродами, підсилює її і виводить у вигляді безперервних синусоїдальних ліній. Простіше кажучи, ЕЕГ вимірює електричну активність мозку і, таким чином, функціональний стан центральної нервової системи. Вона вимірюється за допомогою електродів, розміщених у відповідних місцях на голові, які реєструють зміни електричного потенціалу від активності нейронів у корі головного мозку. ЕЕГ-тест - це дуже практичний метод діагностики, який можна повторювати багато разів. За допомогою тесту ми можемо спостерігати, як змінився запис мозкових хвиль під впливом терапії/тренувань.

Підготовка до дослідження ЕЕГ

За добу до проведення ЕЕГ не слід приймати препарати, які стимулюють або пригнічують (наприклад, заспокійливі, снодійні) центральну нервову систему. Також не рекомендується вживати алкогольні або кофеїновмісні напої (кава, міцний чай, кола або енергетичні напої).

Кількісна електроенцефалографія ЕЕГ (скорочено КЕЕГ) - це форма аналізу ЕЕГ, при якій основна ЕЕГ-активність розбивається на окремі частоти за допомогою комп'ютера і відображається графічно. Виміряні показники ЕЕГ, такі як частота, амплітуда і зв'язок, можуть відображатися таким чином у вигляді так званих "карт мозку". В принципі, цей метод можна використовувати для діагностики та моніторингу терапії неврологічних та нервово-психічних захворювань, але в повсякденній клінічній практиці він не застосовується.

Глибинна музична терапія - це цілісний метод роботи з людьми за допомогою звуку. Під час музичної терапії використовуються спеціальні камертони. Їх довжина хвилі підібрана на основі наукових досліджень для підтримки відновлення після різних фізичних і психічних захворювань. Вплив звукової хвилі має дуже розслаблюючу дію і значно зменшує стрес в організмі.

Мозок виробляє різні типи мозкових хвиль під час різних станів. Певні частоти мозкових хвиль є гальмівними, тоді як інші - збудливими. Це означає, що стимуляція певних хвильових діапазонів може бути відповідальною за риси, пов'язані з надмірною збудливістю (наприклад, метушливість, гіперактивність і відчуття збудження), в той час як інші призводять до рис, пов'язаних з недостатньою збудливістю (наприклад, погана концентрація уваги, космічність і мрійливість).

Типи мозкових хвиль
Як уже згадувалося, різні мозкові хвилі асоціюються з різними станами. Мозкові хвилі вимірюються в герцах (Гц), або циклах за секунду, і можуть змінюватися в широкому діапазоні змінних. Коли домінують повільніші мозкові хвилі, ми можемо відчувати себе млявими, неуважними і розсіяними, відчувати депресію або страждати від безсоння. Коли переважають більш високі частоти, ми схильні до критичного мислення, підвищеної настороженості або тривожності, але це також може призвести до нічних кошмарів, підвищеної пильності та імпульсивної поведінки.

Дельта
Дельта-хвилі (1-4 Гц) - це повільні мозкові хвилі, які починають з'являтися на третій стадії циклу сну і домінують майже над усією ЕЕГ-активністю на четвертій стадії. Під час цієї стадії стимулюються процеси загоєння та регенерації, які вважаються вирішальними для відновлювальних властивостей сну. Надмірна кількість дельта-хвиль, коли людина не спить, може спричинити труднощі у навчанні та СДУГ, а також ускладнити концентрацію уваги. Було виявлено, що люди з різними типами черепно-мозкових травм виробляють дельта-хвилі під час неспання, що надзвичайно ускладнює виконання усвідомлених завдань. Ходьба та розмова уві сні, як правило, відбуваються, коли рівень вироблення дельта-хвиль високий.

Тета
Тета-хвилі (4-8 Гц) беруть особливу участь у сновидіннях і сні. Тета-кора часто спостерігається у маленьких дітей, але у старших дітей і дорослих вона, як правило, виникає під час медитативних станів, сновидінь або денних мрій (але не під час найглибших стадій сну). Коли ми не спимо, надмірний рівень тета-ритму може викликати відчуття відволікання або мрійливості, що часто спостерігається при СДУГ. Вважається, що надлишок тета-ритму в лівій півкулі спричиняє недостатню організованість, тоді як надлишок тета-ритму в правій півкулі призводить до імпульсивності. У людей із синдромом дефіциту уваги тета-ритм часто спостерігається більше в передній частині мозку.

Альфа.
Альфа-хвилі (8-12 Гц) переважають у моменти спокійного мислення та подібних медитативних станів. Альфа вважається "силою зараз", перебуванням тут і в теперішньому моменті. Це стан спокою для мозку, не те, що для автомобіля, який стоїть на світлофорі. Альфа-хвилі підтримують загальну ментальну координацію, спокій і пильність, інтеграцію розуму і тіла та навчання. Альфа має тенденцію бути найвищою в правій півкулі, і занадто низький рівень альфа-хвиль у правій півкулі корелює з негативною поведінкою, такою як соціальна відстороненість. Це також спостерігається у людей з депресією, особливо при надмірній кількості альфа в лобовій ділянці. Альфа бере участь в активному та адекватному гальмуванні нерелевантних сенсорних шляхів. Альфа пов'язана з розподілом ресурсів у корі головного мозку і виникає в результаті резонансного процесу між таламусом і корою головного мозку. Якщо ми розглядаємо таламус як ворота до кори, то альфа може розглядатися як механізм, за допомогою якого сенсорні ворота до кори можуть бути закриті.

Бета
Бета-хвилі (12-38 Гц) представляють наш нормальний стан неспання, коли увага спрямована на когнітивні завдання і зовнішній світ. Бета - це "швидка хвиля" активності, яка домінує, коли ми бадьорі, уважні і зайняті вирішенням проблем, прийняттям рішень і цілеспрямованою розумовою діяльністю. Низька бета (12-15 Гц) вважається "швидкою бездіяльністю", або м'язовим мисленням, бета (15-22 Гц) - це висока залученість і активне з'ясування речей, і, нарешті, висока бета (22-38 Гц) - це дуже складне мислення, інтеграція нового досвіду, висока тривожність або збудження. Безперервна обробка високих частот не є ефективним способом функціонування нашого мозку і може викликати напругу і труднощі з розслабленням, а якщо це відбувається вночі, то може спричинити труднощі із заспокоєнням розуму і засинанням. Бета-хвилі, як правило, домінують у лівій півкулі, а надлишок бета-хвиль у правій півкулі може корелювати з манією.

Існують розбіжності щодо того, як три рівні бета- і гамма-частот розподіляють свою територію в мозку. Хоча загальновизнано, що вищі бета-частоти більше корелюють зі збудженням, дехто переконливо припускає, що вони в основному є результатом м'язового артефакту. Наприклад, Хеллетер та ін. виявили, що тривожність тісно пов'язана з підвищеним рівнем бета в правій півкулі, а нещодавні дослідження показали, що безсоння корелює з вищими бета-частотами в скроневих частках, а мігрень пов'язана з центральним високим рівнем бета-частот.

Гамма.
Гамма-хвилі мозку мають найвищу частоту серед усіх мозкових хвиль, коливаючись між 30 і 100 Гц. Вони пов'язані з максимальною концентрацією уваги та високим рівнем когнітивних функцій. Низький рівень гамма-чутливості пов'язаний з труднощами у навчанні, погіршенням розумової діяльності та обмеженою пам'яттю, тоді як висока гамма-активність корелює з високим IQ, співчуттям, відмінною пам'яттю і щастям.